Щорічно 15
квітня у багатьох країнах світу відзначається День екологічних знань.
Свою історію цей
день веде з 1992 року. На Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро, де обговорювалися
проблеми навколишнього середовища, було підкреслено величезне значення
екологічної освіти населення всіх країн світу в реалізації стратегії виживання і
для сталого розвитку людства.
Основна мета
цього свята — просування екологічних знань та формування екологічної культури
населення, інформування громадськості про стан справ в області екологічної
безпеки та про стан навколишнього середовища, а також виховання і підготовка
громадянина, що вміє мислити екологічно.
Важливість
екологічної освіти в сучасному світі вже ні в кого не викликає сумнівів і в
багатьох країнах є пріоритетним напрямом навчання і виховання. Адже діяльність
з формування екологічної культури населення та дбайливого ставлення до
навколишнього природного середовища - це запорука безпечного майбутнього для
всього людства.
Важливо також
відзначити, що День екологічних знань значимий не тільки для тих, хто
займається екологічним освітою і освітою, а й для всіх жителів нашої планети,
адже йдеться про безпечне життя в майбутньому всіх нас. Прищеплення екологічної
культури сьогодні - запорука збереження здоров'я майбутніх поколінь!
Екологічна
культура — окрема галузь людської духовності, пізнання та практики, яка
визначає характер та способи відносин людини з біосферою. Екологічна культура звернена до двох світів - природного
довкілля і внутрішнього світу людини.
В.
Сухомлинський вагому роль у вихованні учнів відводить природі: "Активно
впливати на природу, але при цьому залишатися сином її, бути вінцем її творіння
і водночас володарем її сил, по-синівські бережливо ставитись до неї – ось яку
позицію нам треба виховувати в учнів в процесі їх взаємодії з природою".
В.
Сухомлинський говорив, що екологічна освіта і виховання покликані забезпечити
підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і
суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства
і кожної людини зокрема, виробити потребу в спілкуванні з природою та сформувати
прагнення брати активну участь у поліпшенні довкілля. Передумовою цього є
екологічні знання, а результатом – екологічний світогляд.
За
В. О. Сухомлинським метою екологічного виховання є цілеспрямоване формування у
кожній дитині міцних екологічних знань, розуміння взаємозв’язку і єдності
дитини з природою; ролі навколишнього середовища у житті та потреби його
охорони.
Дитячі
роки найбільш сприятливі для цього, бо дитина у своє дитяче серце і душу вбирає
те, що каже вчитель, що її оточує у житті. Саме у шкільні роки формується
світогляд, характер, звички, відношення до навколишнього світу, де не останнє
місце займає і відношення до природи. Гармонійне спілкування дітей з природою у
подальшому житті не дозволить їм необдумано зірвати квітку, зламати деревце або
ж знищити гніздечко пташки.
Якщо послідовно, день за
днем, використовує вчитель принципи екологічного виховання у роботі з дітьми,
то у таких дітей будуть розвинені почуття відповідальності та збереження
природи як важливого фактору існування людини.